Просимо допомоги у громадському голосуванні за проєкти в рамках мистецького конкурсу Українського інституту книги
Дорогі друзі!
КЛІО просить підтримати наші проєкти подані на розгляд Українського інституту книги в рамках мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції.
Якщо зазначені нижче проєкти видаються вам так само важливими та гідними підтримки, як і нам, просимо заповнити гугл форму за цим посиланням, зазначивши номер (шифр) обраного проєкту та короткі аргументи на його підтримку. Голосування триває до 18.00 28 червня.
Отже, просимо вас підтримати такі проєкти:
№ 009-1 Дмитро Бушуєв. Історія нескорених. Україна на захисті цивілізації.
Опис: Історія взаємин України та росії є безперервним ланцюгом спроб останньої знищити українську ідентичність, підкорити Україну власним імперським амбіціям і водночас це історія про дивовижну незламність нашого народу.
Сьогодні Україна знову виборює свій цивілізаційний вибір як вільної, європейської, демократичної держави. Проте, тепер Україна є не просто частиною європейської цивілізації, а її східним «щитом», без якого не можна досягти стійкої континентальної безпеки. В Україні Росія атакує базові європейські цінності і принципи, намагаючись «переформатувати» континент. І від перемоги України багато в чому залежить подальше існування самого європейського проєкту.
Автор акцентує ключові точки цивілізаційного розходження між Україною і росією та показує, як нездатна подолати свою природу імперія воює проти Європи за архаїзацію світу і мститься українцям за те, що у цьому зіткненні вони перебуває на іншому від росії боці. Наразі важко прогнозувати, коли і чим завершиться ця війна. Але можна сказати, що переломний момент вже відбувся. Росія не отримає Київ, не поглине Україну, не почне свій новий «натиск на Захід». Не повернеться до світової політики в ролі над-держави. І, позбавлена доходів від експорту енергоносіїв, втратить спроможність вести великі війни. Україна ж, в свою чергу, увійде до європейської родини, з якої її було вирвано Москвою протягом XVII-XVIII і ХХ століття, і посяде гідне місце у європейському цивілізаційному просторі.
№ 009-2 Ігор Гирич. Сіячі. Українські інтелектуали, які пробудили ідею незалежності
Опис: Середина ХІХ – початок ХХ ст. стали новим етапом в історії України, коли патріотично налаштовані інтелектуали, усвідомлюючи загрозу асиміляції України з боку російської держави, почали розробляти наукові підстави для здобуття Україною самостійності.
Праця присвячена видатним українським історикам, літературознавцям, філософам, громадським діячам, які підготували ідейні основи для здобуття Незалежності нашою державою. Автор зосереджується не лише на життєвому шляху цих людей, а й показує ідейний внесок кожної особи на тлі доби.
Через нариси про окремих видатних представників українського руху показано, як долалися ідеологічні, історичні, громадсько-культурні перешкоди на шляху торжества української самостійницької ідеї.
№ 009-3 Юрій Мицик. Сподвижники Богдана Хмельницького
Опис: Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. мала кардинальне значення в історії України. Після довгих років бездержавності українському народу вдалося в ході збройної боротьби створити незалежну державу – Гетьманщину. Ця подія визначила устремління українського народу на подальші кілька століть, сформувавши культурні, філософські та світоглядні засади ідеї української державності, яку не вдалось викорінити жодному із загарбницьких режимів, під якими опинялись частини України у різні часи і яка дозволила українцям зберегти свою ідентичність, уникнувши долі інших асимільованих народів.
Беззаперечним лідером українського народу під час Національно-визвольної війни був гетьман Богдан Хмельницький. Проте він не міг одноосібно здійснити такі тектонічні геополітичні зрушення, як відновлення української державності. Гетьман-державотворець спирався на плеяду сподвижників із козацької старшини, які допомагали йому організовувати народ на боротьбу проти загарбників. Ці люди походили з різних соціальних верств і відіграли різні ролі у драматичній історії становлення Гетьманщини – хтось проявив себе насамперед у воєнній справі, інші – як дипломати, правники, господарники. Дехто з них промайнув на історичному небосхилі яскравим метеором, залишивши про себе лише згадку в хроніці тих подій, хтось залишився в історії нашої держави та пам’яті народу на довгі століття. На жаль, наразі в Україні з різних причин зроблено надзвичайно мало для відновлення біографій усіх значних діячів Національно-визвольної війни.
Відомий історик Юрій Мицик на основі широких архівних матеріалів відтворив захопливі життєписи найближчих соратників Богдана Хмельницького, які й зібрані у цій праці.
№ 009-4 Петро Сас. Гетьман Сагайдачний – бич Господній московитів
Опис: У час потрясінь кожен народ черпає силу в глибинах свого історичного досвіду, зокрема в пам’яті про героїв минулого, звершення яких надихають людей на натхненну працю та звитяжну боротьбу проти спільного ворога.
Життя гетьмана Петра Сагайдачного припало на період викликів європейського масштабу, коли актуалізуються емоційно-вольові якості особистості, спроможність людини долати вплив критичних для життя факторів і виявляти такі риси характеру, як сміливість, витримка, самоконтроль.
Ця книжка присвячена бойовим звершенням запорозького гетьмана, якими він уславився на морі і на суходолі. Автор зосереджує увагу на періоді другої половини 1610-х – початку 1620-х рр., коли полководець перебував у зеніті військової слави. Докладно розглянуті морський похід запорожців, що завершився здобуттям Кафи, та дії війська П. Сагайдачного під час польсько-московської війни 1617–1618 рр., коли гетьман у польських писемних джерелах зажив слави Господнього бича, який допомагав королевичу Владиславу карати московитів за їхню неправдивість і гріхи. На конкретних прикладах розкривається стратегія і тактика боротьби українських козаків із московитами. Простежений перебіг масштабних операцій війська запорозького, зокрема генеральної битви під Донським монастирем та штурму столиці Московії.
№ 009-5 Віталій Скальський. 160 днів Української Народної Республіки
Опис: Сучасна українська історична наука практично не розглядає Українську Народну Республіку як окреме та цілісне явище в рамках Української революції 1917–1921 років. Фактично відсутні фахові праці про структуру (політичну, соціальну, економічну), органи влади, внутрішню, зовнішню політики УНР.
Перша у ХХ столітті українська держава проіснувала лише 160 днів. Проте цей дуже короткий з історичної перспективи відтинок часу був надзвичайно бурхливим. Була подолана перша модерна російська агресія проти України і відновлений контроль над усією територією української держави. УНР отримала часткове міжнародне визнання та налагоджені консульські контакти з тогочасними державами – лідерами світу. Були проведені реформи, впровадження яких у сучасної України зайняло роки. Всі ці результати були досягнуті без узурпації влади і впровадження авторитарного режиму, з максимальним дотриманням демократичних принципів.
Українська державність будувалась в умовах війни, постійних спроб заколотів, стихійного перерозподілу землі, економічного краху, правового нігілізму, територіальних претензій сусідніх держав.
І усе ж УНР відбулась і вистояла 160 днів. УНР на десятиліття стала основою для подальшого національного руху. Й усі наступні покоління борців за незалежність так чи інакше апелювали до історії УНР.
№ 009-6 Лариса Якубова. До свободи крізь вогонь: Україна проти рашизму
Опис: 2022 рік увійде в світову історію як час неочікуваного і приголомшливого зіткнення з онтологічним Злом. Водночас не менш приголомшливим для переважної частини світового співтовариства став неочікувано потужний спротив та стійкість України перед лицем цього зла. Сьогодні наша держава по суті виконує роль останньої лінії оборони, яка захищає європейський цивілізаційний простір від імперського тоталітаризму. На жаль, швидкість осмислення проблеми рашизму у західному політикумі залишається неприпустимо низькою. Тож за зволікання Україна платить кров’ю своїх дітей.
Авторка, відома історикиня Лариса Якубова, осмислює безпекові та геополітичні ризики рашизму, розмірковує над шляхами подолання Україною цієї глобальної загрози та перспективами нашої держави через призму її європейського цивілізаційного вибору.